Франція, завжди улюблена невиправними романтиками, оспівана художниками, письменниками, поетами – одна з найбільш відвідуваних країн світу. Приваблюють сюди туристів численні пам’ятки, серед яких не можна не відзначити:
• Блакитний берег;
• місто Ансі;
• дюну у Пилі;
• Англійську набережну в Ніцці;
• долину Шамоні.
Ейфелева вежа
Ейфелева вежа, яка стала давно символом Франції, була побудована у 1889 році. Цікава історія створення споруди. Ідею конструкції першим висунув Моріс Кьошлен, Ейфель її допрацював і оформив спільний патент. Після перемоги в конкурсі, він викупив права володіння і став їх єдиним власником. За основу схеми Ейфелевої вежі були взяті вишукування швейцарського палеонтолога Германа фон Майера, який вивчав з’єднання стегнової кістки з суглобом. Але унікальну будову спочатку не викликала захоплення творчої еліти. Більш того, близько трьохсот представників богеми склали гнівну вимогу владі міста, в якому закликали не допустити будівництва огидної споруди, які не сполучається з архітектурою Парижу. Треба сказати, що згодом вони частенько відвідували ресторан, розташований на вежі, виправдовуючи це тим, що в Парижі більше немає місця, звідки не видно потворну статую.
Тим часом, на самому верху башти спеціально для Ейфеля була побудована квартира. Знаходилися люди, які пропонували великі суми за можливість провести в приміщенні хоча б одну ніч, але вони завжди отримували рішучу відмову конструктора. У перший же рік витрати на зведення будівлі стали окупляться. За справжній день Ейфелева вежа – одне з найбільш відвідуваних місць.
Тріумфальна арка
На початку 19 століття, щоб відобразити Наполеона на Єлисейських полях була зведена Тріумфальна арка. Закладена вона була у 1806 році на Тріумфальній дорозі, що веде від Лувру до Версальського палацу. Але через кілька років після початку будівництва арки, Наполеон став терпіти поразки. А до завершення будівництва імператору не судилося дожити.
Лувр
Один з найзнаменитіших музеїв світу. Початком будівництва палацу вважається 12 століття, а закінчено воно було у 1857 році. Незважаючи на такий довгий період будівництва, Лувр приголомшує своєю унікальною гармонією. Закладений при Філіпі Августі, як оборонна споруда, палац придбав справжню велич при Карлі V, стараннями архітектора Реймона дю Тампль. Пізніше, палац багаторазово оновлювався. Всі архітектори прагнули довести вигляд Лувру до досконалості. Захоплений мистецтвом, Генріх IV, поклав основу зібраної в палаці колекції картин і скульптур французьких майстрів, надавши художникам можливість працювати в прекрасних майстернях.
За часів правління Наполеона, палац перестає бути королівською резиденцією, ставши Центральним музеєм мистецтв. Як експонати, представлених в музеї, не тільки роботи французьких живописців. Знаменита «Мона Ліза», придбана ще Франциском I, до сих пір приваблює мільйони людей. Сьогодні у Луврі розташований один з найбільших музеїв світу, кількість експонатів якого налічує 350 тисяч. Для французів палац – це предмет гордості і трепетного ставлення.
Нотр Дам де Парі
Собор Паризької Богоматері став відомим усьому світу, завдяки безсмертному роману Віктора Гюго. Храм, побудований у 12-13 століттях в готичному стилі, з елементами романського, прикрашений численними скульптурами химер і горгуль, розташований в самому центрі Парижа. Заснований він був паризьким єпископом Морісом де Сюллі. Дивовижний по своїй красі храм, на протязі декількох століть перебудовувався, в результаті чого були зруйновані амвон і гробниці. В епоху Французької революції, він був розграбований, а потім перетворений у винний склад.
За наказом Наполеона, собор знову освятили. Але, повернулися до влади Бурбони закинули храм. До 1841 року, коли було прийнято рішення про реставрацію, собору погрожував знесення. Зараз Нотр-Дам де Парі – діючий храм, місце зберігання багатьох релігійних святинь, вклонитися яким віруючі можуть у першу п’ятницю кожного місяця. Величезна черга збирається в ці дні задовго до початку служби.
Дамський замок Шенонсо
З замком Шенонсо тісно пов’язані імена кількох унікальних жінок. Своїм нинішнім виглядом він зобов’язаний Катерині Боні, яка самостійно втілила в життя грандіозні задуми чоловіка, який вирішив звести новий замок біля переправи через річку Шер. Після смерті подружжя, Генріх II подарував замок Шенонсо прекрасної придворної дамі Діані де Пуатьє, що мала чоловічий склад розуму і твердий характер. Діяльна красуня тут же зайнялася перебудовою парку і будівництвом моста через Шеру. Неймовірно витончена галерея на ньому була побудована вже Катериною Медічі.
А пізніше за її наказом був розбитий ще один сад. Але у 17 столітті замок перетворюється на запустіння. Тільки у 18 столітті, коли його господинею знову стає неабияка дама, Луїза Дюпен, замок отримує нове народження. У ньому відкривається модний салон, відвідуваний багатьма відомими людьми того часу. У 1864 році, після смерті колишньої власниці, замок стає власністю мадам Пелузій, яка захоплено займається його реставрацією. В даний час замок належить родині Мене. Він відкритий для туристів. Тут розташований Музей воскових фігур, в якому можна побачити приголомшливих жінок, колишніх власниць дамського замку.
Про неймовірно багатої і яскравої історії Франції краще будь-яких книг розкажуть її пам’ятки.
Смотрите также:
